Credit Finance

FINANCE-MEDIA

“Система працює так, щоб населення спалювало більше газу” / Енергоаудитор —

Литвин Голова правління Асоціації енергоаудиторів Вадим Литвин==

Голова правління Асоціації енергоаудиторів Вадим Литвин про те, якою буде взимку температура в 90% будинків столиці, чому електрообігрівачі не врятують від холоду та як підвищити температуру в оселях.



Ця зима буде холодною. Холодною не з точки зору температурних мінімумів, про що у вересні не скаже жоден метеоролог, а з точки зору можливостей обігріву будинків.

Об этом сообщает Минправда


Про це влада попереджає населення ще з червня, але не дає жодних інструкцій, як громадянам підготуватися до найважчого зимового випробування в історії країни.


Проблему зменшення температури українці традиційно вирішують простим способом: збільшенням елементів, які виробляють тепло.


Натомість в енергоаудитора протилежне завдання: вказати на те, як за наявних елементів обігріву зберегти тепло і при цьому зекономити.


Напередодні зимового сезону ЕП поговорила з головою правління Асоціації енергоаудиторів Вадимом Литвиним про те, як зберігати тепло в будівлі, як зігрітися у випадку зникнення електроенергії і чому держава провокує збільшення споживання газу населенням.


Хто такі енергоаудитори і що вони роблять


— Ви є головою правління Асоціації енергоаудиторів. Чим займаються енергоаудитори?




— Завдання енергоаудитора — проаналізувати об’єкт (будівлю чи підприємство), який споживає паливо чи енергію, визначити, чи недоцільно витрачати на нього стільки енергії, тобто чи можна зекономити ресурси, і обґрунтувати необхідність впровадження енергоефективних заходів з точки зору окупності та технічної доцільності.


Об’єкт або ефективний, і нічого не треба міняти, або він неефективний, і якщо впровадити перший, другий і третій заходи, то можна отримати таку-то економію, а вкладені кошти повернуться за такий-то період. А от четвертий, п’ятий та шостий заходи вже нема сенсу впроваджувати.


Наприклад, ви можете встановити новий котел, який окупиться за 30 років, а термін його експлуатації 20 років. Отже, немає сенсу це робити.


Тобто енергоаудит дозволяє зрозуміти, як з мінімальними зусиллями й коштами знизити споживання. Іноді стоїть інше завдання — покращити комфорт: “У мене холодно, що зробити, аби було тепло і не за всі гроші світу”.


Зараз тема енергоефективності дуже популярна, на цьому багато спекулюють.


Наприклад, “тут пофарбуйте і буде краще за утеплення” або “поставте 28 електрообігрівачів і менше платитимете за газ”. А потім виявляється, що ефект від цих дій мізерний або нульовий.


— Чи може власник квартири скористатися послугами енергоаудиторів? Хто ваш кінцевий споживач?


— Як правило, це той, хто платить за енергоресурси. Умовно — мешканець житлового будинку, для якого робиться енергоаудит.


Замовниками аудиту для багатоквартирних будинків зазвичай є ОСББ. Для підприємств замовник — керівництво, яке бачить, що вартість газу й електроенергії зросла, собівартість їх продукції збільшилася, і їм треба зрозуміти, як, відносно небагато інвестувавши, зменшити споживання.


Щодо квартир, якщо це багатоквартирний будинок, основні заходи комплексні, на рівні всього будинку. Тобто в одній квартирі щось можна зробити, але це недоцільно і дорого.


Про економію на опаленні, окупність металопластикових вікон та зацікавленість держави, щоб населення споживало більше газу


— Яка вартість енергоаудиту умовно середньостатистичного дев’ятиповерхового будинку?


— В 30-40 тисяч гривень обійдеться більш-менш якісний аудит. Більший будинок — трохи дорожче, бо часу піде більше. Якщо невеличка п’ятиповерхівка, то може бути менше.


— Яка підсумкова економія?


— Потенціал в наших плюс-мінус стандартних будинках, якщо реалізувати всі заходи, на рівні 50%. Тобто 40-60% в залежності від поточного стану. Але це комплексні заходи, які достатньо дорогі. А в рамках порівняно недорогих заходів можна зекономити до 20%того, що витрачається на опалення.


В першу чергу потенціал зниження енергоспоживання в будинку пов’язаний з теплопостачанням. Якщо взяти енергоресурси, то десь 80% в загальному балансі іде на опалення та гаряче водопостачання.


— Які слабкі місця у квартирах українців з точки зору енергоефективності та як їх виправити?


— Якщо беремо квартиру, і те на що можна повпливати, то це вікна та двері, а для нових будівель — опалювальні прилади з терморегуляторами.


Якщо говорити про двері та вікна, уваги потребують навіть металопластикові, що не завжди гарної якості, або неякісно встановлені, а в ряді випадків просто не відрегульована фурнітура. Те саме можна говорити про вхідні двері — питання щодо ущільнювачів по периметру.


Далі питання щодо радіаторів. Їх могли поміняти, наприклад, але не завжди розуміючи, як працює система, і через це холодно.


Ну й освітлення. Перехід на світлодіодні освітлювальні прилади замість люмінесцентних ламп і ламп розжарювання. Все це комплекс, який можна робити на рівні квартири, а інше — рівень будинку.


З точки зору окупності та ефективності найкращі заходи стосуються системи регулювання подачі теплоносія та тепловтрат з трубопроводів. Тобто, якщо централізоване опалення, то мова про утеплення трубопроводів на горищах і в підвалах, а також погоднє регулювання.



Добре б було б зробити і комплексне утеплення всього будинку. Але це вже, більш дорогий захід з окупністю, як правило, більше 10 років.


— Регулювання фурнітури у вікнах досить швидкий процес. За скільки часу можна реалізувати комплексні заходи?


— Якщо говоримо про будинок, то, як правило, на їх реалізацію йде пів року. Це якщо швидкоокупні заходи: утеплення труб, система регулювання теплопостачання.


А якщо говоримо про комплексні роботи, з утепленням, заміною вікон, модернізацією мереж, і тому подібне, то близько року-півтора з урахуванням необхідності розробки проектної документації, її експертизи.


Швидкі заходи іноді можна за місяць зробити, якщо це утеплення трубопроводів, встановлення доводчиків, ущільнювачів у дверях та вікнах у місцях загального користування.


— Як можна схарактеризувати наші житлові будинки з точки зору енергоефективності?


— Вони гірші, ніж чинний норматив, в півтора-два рази. В багатьох будинках не реалізовуються заходи, які порівняно небагато коштують. Наприклад, погодне регулювання (регулювання температури у всьому будинку в залежності від температури на вулиці). Це будинки початку 90-х і раніше.


В Києві велика кількість новобудов, підключених до централізованого опалення або з даховими котельнями з класною автоматикою, яка може зменшити споживання мінімум на 10%. Але цим особливо не займаються, і тому платіжки значно вищі ніж могли би бути. Частково це пов’язано з низьким тарифом на теплову енергію і низькою мотивацією.



З 10 будинків, які обходиш, в одному, максимум — двох, ця автоматика знаходиться в нормальному стані. ОСББ та управляючі компанії у всіх інших, при необхідності одноразово вкласти 20-30 тисяч гривень і отримати економію в середньому 50 тисяч гривень щомісяця, нічого не роблять.


Частково — тому, що не знають, але здебільшого — тому, що власники квартир цього не вимагають. А цієї зими це особливо важливо.


Якщо реалізувати заходи на які піде кілька тижнів і небагато коштів, то у великих житлових комплексах це дасть економію 10% газу. Цього потенційно вистачить на забезпечення теплом менших будинків.


— У межах країни це матиме великий ефект.


— Так. Коли в нас говорять про енергозбереження, то згадують чомусь вікна. При цьому металопластикові вікна в кращому випадку окуповуються за 15 років. Особливо при співвідношенні їх вартості й тарифу на опалення для населення.


Так. В деяких випадках, якщо мінялися дуже старі вікна, може бути 10 років, але точно не 7.


Якщо на старі вікна наклеїти по периметру ущільнювач за 30 гривень і відрегулювали, щоб вони щільно прикривалися, то в принципі ефект той самий як і від заміни на порівняно дешеві металопластикові вікна (а більшість ставить як раз такі, а не ті, що вимагаються нормативами).


Якщо вже вкладати кошти та міняти, то на якісні, з теплотехнічними характеристиками відповідно до нормативів. А з цим проблема. Або, наприклад, якщо навколо вікна виглядає піна, то це значить, що через відкоси ви втрачаєте те, що мали зекономити.


Наступне. Всі говорять про вікна. А те, що в підвалах голі труби, які за пару років можна реально утеплити та зекономити 2-3%, і це окупиться за рік — на це мало звертають уваги.


Завдяки регулюванню та модернізації мереж в підвалах та на горищах ми б за порівняно за невеликі кошти зекономили 10-15% теплової енергії, а отже і газу що витрачається на житлові будинки.


Це б дозволило б навчитися реалізовувати проєкти з підвищення енергоефективності, й підготувалися б до комплексної термомодернізації наших будівель в майбутньому. Але зараз державна політика за рахунок дотацій на газ стимулює не економію газу, а збільшення його споживання.


— Досі?


— 111 мільярдів гривень — компенсація різниці тарифів населенню за газ. Перераховується “Нафтогазу”. Бюджет Міністерства оборони на 2022 рік був 133 мільярди.


Немає мотивації. Хтось був готовий реалізовувати заходи, наприклад, розвивати твердопаливні котельні, і тверде паливо в нас є, але зараз вони в багатьох містах простоюють.


Чому? Тому, що газ для потреб населення продається по 7,40 за кубометр, і виходить, що вартість тепла з цього газу, умовно, 1500-2000 гривень за гігакалорію. А вартість тепла зі щепи, яка не дотується, на відміну від газу, 2500 гривень.


Тобто, вся система працює так, що вигідно спалювати газ і, по великому рахунку, ми виводимо гроші за кордон, які потім потрапляють і в Росію.


— Скільки має коштувати газ аби люди задумалися про підвищення енергоефективності?


— Удвічі більше. Це було б плюс-мінус ближче до ринку, а з іншої сторони заходи з підвищення енергоефективності окупалися б у два рази швидше.


Питання, яке часто піднімається: українці бідні, і їм немає за що платити. Але, по великому рахунку, є система субсидій. Як вона працює? Якщо в бабусі недостатньо коштів, то вона платить не більше 15% від пенсії, а все інше покривається з бюджету.


Але якщо ми маємо низьку ціну газу і електроенергію для всіх, то умовний дядько з будинком у 800 квадратів платить в рази менше. Ті ж самі 7,40 за газ чи 1,68 за електроенергію. Він субсидію не отримує, але йому все одно дешевше, ніж платити за ринковими цінами.


— Повернемося до прикладу з металопластиковими вікнами. Їх вартість та встановлення ви з чим порівнюєте, щоб вийти на 15 років?


— Є закони фізики, які кажуть: якщо в нас є старе вікно, з такою-то рамою і з такою-то відстанню між склінням. Воно за певний період часу пропускає стільки-то тепла.


Якщо ставимо нове вікно, з кращими характеристиками, то пропуск тепла зменшується на стільки-то відсотків. Як правило, це мінус 30%, в кращому випадку — мінус 50%.


Маємо площу вікна, втрати за сезон для одного і для іншого вікна. Скажімо, це був мінус, наприклад, 1 гігакалорія за сезон на всіх вікнах. Одна гігакалорія коштує 2000 гривень, а замінити таку-то площу вікон коштуватиме, умовно 30 000 гривень. 30 тисяч ділимо на 2 тисячі, які економимо і отримуємо 15 років окупності. Це якщо дуже просто пояснювати.


Про паніку населення, реальні температури у квартирах взимку та буржуйки в будинках


— Чи помітили ви якісь зміни в поведінці українців у підготовці до опалювального сезону?


— Зміни — так. Паніка. При чому паніка обґрунтована. Хтось уже пожив без газу, тепла, електрики, а хтось розуміє, що може з цим стикнутися. І тут пішло по принципу — рятуйся, хто як може.


На 40% зросли продажі електрообігрівачів, бо всі злякалися, що зменшуватимуть температуру. Якщо говоримо про приватний сектор, то всі почали скуповувати дрова, бо можуть бути питання по газу.


Це не зміна поведінки з точки зору енергоефективності, а з точки зору “підстрахуватися”.


Хто трошки розумніший, робить раціонально з точки зору підвищення енергоефективності, а хтось побіг купляти електрообігрівачі. Типу куплю 5 електрообігрівачів, а ніхто не думає, що провід, який заходить у квартиру може витримати один чи максимум два.


— Що станеться, коли температура у квартирах знизиться до 17 градусів, як попереджає Кличко і мешканці будинку почнуть грітися електрообігрівачами?


— У кращому випадку почнуть вибивати автоматичні вимикачі.


— У квартирах?


— У квартирах і в будинках. Коли всі в будинку увімкнуть обігрівачі, навантаження на загальну щитову збільшиться і світло пропаде. Це кращий випадок, коли автомат спрацює.


Можна всім сказати — включайте по одному. Визначтеся з кімнатою, де ви будете грітися і підтримуйте там 20 градусів, а у всіх інших приміщеннях хай буде 16 градусів.


В гіршому випадку, якщо автоматика не спрацює, то буде коротке замикання та пожежа. Проводка, яка заходить у квартиру, а іноді і в будинок — не витримає.


— Заяви про нижчу середню температуру стосуються квартир у будинках з централізованим опаленням. Скільки взагалі таких будинків?


— У Києві — більшість.


— А у відсотках?


— В Києві це реально більше ніж 90% багатоквартирних будинків. Є міста, де не залишилося будинків з централізованим. Закарпатська область майже вся відійшла від централізованого опалення — перейшла на газ. На мій погляд, це було неправильне рішення.


Якщо є котельня для централізованого нагріву води, то для неї існують варіації пального: деревина, вугілля, мазут. Якщо зараз відключають газ, Київ закупив мазут для своїх ТЕЦ, і мазутом може певний період обійтися.


А коли газовий котел у квартирі, відключили газ, то все, мазут ти туди не заллєш, дрова не накидаєш.



Якщо говорити про Європу, то вони ідуть шляхом більшої варіативності, коли можна підключати різні джерела. От зараз, наприклад, газ відключили, Європа ставить твердопаливні котли, закуповують щіпу і вони далі продовжують працювати.


— У таких прифронтових містах як Харків і Миколаїв склалась ситуація, коли у висотних будинках квартири заселені на 20%.


Скоро зима, і влада постане перед вибором: увімкнути опалення для майже пустих будинків або не вмикати, наражаючи тих хто лишився на ризик замерзнути. Чи є технологічний вихід з цієї ситуації?


— Якщо дійсно залишилося 20% мешканців, то на цю зиму електричного обігріву їм має вистачити. Треба злити воду з системи опалення, щоб вона не замерзла і перезимувала нормально.


Це щоб не опалювати велику кількість пустих квартир. Але треба ще подбати про підігрів системи водопостачання та каналізації.


Для кожного будинку треба рахувати відсоток заселеності. Бо якщо це 60%, наприклад, то централізоване опалення буде більш ефективним.


— Влада попереджає, що температура у квартирах з централізованим опаленням взимку буде на 4 градуси менша, ніж рік тому. Імовірно, такий розрахунок зроблений на основі того, що на відповідні градуси зменшать температуру в батареях.


Зменшення температури в батареях на 4 градуси дійсно призведе до падіння температури у приміщенні на ті ж 4 градуси чи різниця може бути більшою?


— Це не лінійна залежність, і не можна точно сказати. Точніше, так: це розраховується, але залежатиме від співвідношення внутрішньої, зовнішньої температури, температур у батареях і типів будинків.


Тобто, зниження на 1 градус температури в батареях для різних будинків в залежності від того, як спроєктована внутрішня система, матиме різні наслідки. Може бути так, що в кого було 26 градусів, стане 22, а у кого було 18, стане, наприклад, 14 чи 15.


— Десь буде, умовно, 17 градусів, десь 22, а в когось взагалі 15 градусів?


— Саме так. І тут мешканці мають давати зворотний зв’язок, що в нас зовсім холодно, прийдіть щось зробіть.


— Ще з літа всі почали готуватися до зими, в основному купуючи електрообігрівачі. Скільки електроенергії споживатиме умовний масляний обігрівач в однокімнатній квартирі, аби компенсувати зменшення температури на 4 градуси?


— Все сильно залежить від будинку: вікна хороші чи погані, стіни продуваються чи не продуваються. Аби сказати точну цифру, треба робити обрахунок.


Питання в тому, чи вистачить потужності, про що я вже говорив. Однокімнатна квартира, особливо у старих будинках, це приблизно 3 кіловати дозволеної потужності. Обігрівач це, як правило, від 1 до 2 кіловат. Тобто працювати можуть один максимум два.


Якщо говорити про те, чим грітися, коли на вулиці не дуже холодно, то дешевше і ефективніше кондиціонером. Він споживає у два рази менше електроенергії, має в півтора-два рази меншу потужність, ніж електрообігрівач.

Єдиний момент: коли на вулиці мінус 20, то скоріш за все він уже не справиться.



— Банальне питання, але мушу його задати. Чи можна для обігріву квартири встановити буржуйку чи електрогенератор?


— Ні. Ні те, ні інше. Буде тепло, але можна померти, бо у квартирах немає можливості нормально відводити димові гази. Що в одному, що в другому випадку.


— А у витяжку?


— У витяжку — сусіди помруть. Або самому потрапити в лікарню або сісти в тюрму від того, що зробив сусідам.


— А якщо вибити дірку в стіні для відводу димових газів на вулицю.


— Щоб це зробити технологічно, ви маєте по фасаду будинку з квартири вище даху витягнути димохід.


Правила написані не тому, що хтось хотів трубу продати, а тому, що якщо ви це зробите нижче, то дим залетить сусіду через вікно, або тяга буде недостатня і дим, чадний газ, який ви не бачите і не відчуваєте, може вас отруїти. Заснете і не прокинетесь.


Якщо вже ви доходите до такого варіанту, то тоді краще шукати по областях якусь хатку з пічкою, переселятися, пережити пару місяців, а потім приїхати назад.


— На всіх киян будиночків в областях не вистачить. Що робити коли немає електроенергії, тепла?


— Стовідсотково хорошого варіанту немає. Перше — мати теплі речі для того, щоб пересидіти. Будинок швидко не охолоне. Необхідно смикати владу своїх міст, щоб готувалися, щоб були резерви.


Другий момент, якщо будинок багатоквартирний, визначитися з місцем, де ви могли б пересидіти. Умовно, поряд є школа і забезпечити опалення однієї школи можна. Там організувати пункт обігріву, щоб пару днів поки проводиться ремонт мереж, можна було б більш-менш комфортно провести час.


— Це питання не індивідуальне. Це питання влади.


— Влади і колективу. Якщо вибрали для життя багатоквартирний будинок в місті, то загалом логіка і філософія цього діла, що ми не можемо думати одноосібно.


Якщо вирішили так жити, варіант типу я тут в себе у квартирі щось зроблю, а що за межами квартири — мене не обходить, не працює.


І тому тут слід домовлятися з сусідами. Наприклад, є в будинку якийсь підвал чи приміщення, яке можна відгородити. На кожну квартиру потужності обігрівачів не вистачить, але на це приміщення всі куплять один генератор і от в цій кімнаті можна буде прийти погрітися, зарядити телефони.


— Якщо виключається опалення, до якого рівня падає температура в приміщеннях і за який час?


— Залежить від будинку. В будинку температура може падати на пару градусів протягом кількох днів. Умовно кажучи, у вас було 20 градусів, вимкнули опалення, і через 4 доби буде 15 градусів.


— До нуля вона не опуститься?


— Опуститься, але це довгий процес. Якщо це старий будинок зі щілинами, які продуваються, то температура може опускатися на 3-4 градуси за добу або навіть більше.


— Наскільки ефективне утеплення стін квартир яке проводять в багатьох будинках?


— По-хорошому слід робити повністю. Тоді це нормально, правильно та ефективно.


— А конкретну квартиру?


— Конкретна квартира це, як людина, яка вийшла на вулицю одягнувши теплу жилетку, але з голими руками і в шортах. Приблизно такий ефект.



Якщо подивитися на окупність цього заходу, то в більшості випадків це взагалі ніколи не окуповується. У деяких випадках допомагає підвищити температуру всередині квартири, але дуже часто зі зворотним ефектом — від цього може бути проблема з грибком.


На сонці зовнішня неутеплена стіна прогрівається сильно, а утеплена — ні. Виникає конденсат, починають руйнуватися зв’язки між елементами. Це поганий варіант.


Я не бачив ще жодного утеплення зробленого по нормативах. Тобто, утеплювач такої-то густини, нанесена певна кількість клею, певна кількість дюбелів, протипожежні пояси, навколо вікон певним чином зроблені відкоси. Ніде цього не зроблено.



Якщо говоримо про комплексне утеплення, то це мінус 40% споживання енергії будинком загалом, це зменшення платіжок, але, як правило, окупність такого заходу більше ніж 10 років.


Про вартість заходів енергоефективності та найдієвіший спосіб зігрітися взимку


— В яку суму може обійтися власнику умовної хрущовки переобладнати квартиру, аби вона стала повністю енергоефективною?


— Я б говорив не про квартиру, а про будинок. Переобладнати будинок в енергоефективний коштуватиме, в залежності від глибини, 100-200 євро за квадратний метр. Для кожного будинку енергоаудитор рахує точно, але порядок цифр десь такий.


— І що в підсумку отримають мешканці?


— Мінус 50% в платіжці.


Багато цього не роблять, бо у нас тариф на тепло в 3-4 рази менший, ніж це насправді коштує. Значить окупність переобладнання 20-25 років. Якби тариф був “ринковий”, це було б 7-10 років.


Хороший енергоаудит розуміє, де можна взяти кошти на такі заходи. По Києву працює програма “70 на 30”. Наприклад, якщо треба поміняти вікна в місцях загального користування будинку — три міняють мешканці, а 7 — місто. Тобто окупність вікон для людей буде вже не 15 років, а 5.


Раніше працювали ще “теплі кредити”. Залишився Фонд енергоефективності, де теж є компенсація. Задача енергоаудитора — звіт розписати таки чином, щоб були мінімальні навантаження на мешканця і максимум ефекту.


У свій час, коли працювали одночасно теплі кредити, програма 70 на 30 і додатково компенсація з міського бюджету в Києві по теплих кредитах, для будинку можна було реалізувати проєкт вартістю мільйон гривень, взявши в кредит 150-200 тисяч гривень, а відсотки і тіло кредиту покривати з фактичної економії.


— Усі аудитори дають такі рекомендації у звітах?


— Хороші це роблять “за замовчуванням”. Тому й такі аудити коштують дорожче: наприклад 30 тисяч, а не 10 тисяч? Але в результаті вийде дешевше, тому що не потрібно буде платити за неефективні заходи, а ще й отримати заявку на компенсацію частини коштів.


— Які найдешевші, найпростіші способи зігрітися взимку можете порадити?


— Знову ж таки, визначити, в якій кімнаті ви будете жити, тобто використовувати електрообігрівач або кондиціонер в режимі обігріву. Максимально ущільнюватися по цій кімнаті. Якщо у вас декілька кімнат — визначтесь з однією, де будете підтримувати комфортні умови.


— Наскільки ефективно і, головне, економічно купувати зараз такі кондиціонер, тепловий насос, теплова пушка, теплогенератори для обігріву квартир?


— В принципі, кондиціонер з функцією обігріву це, по суті, тепловий насос. Він найбільш ефективний. Недолік, що при низьких температурах він або не працює, або працює неефективно. Плюс те, що він вас підігріє взимку і охолодить влітку.


Електрообігрівачі незалежно від типу — конвектор, радіатор, масляний, теплова пушка — вони з точки зору енергоефективності чи кількості енергії, яку ви витратите на обігрів свого приміщення, практично однакові.


Те, що часто розповідають — “наш електрообігрівач в три рази кращий, ефективніший, ніж інший” — це суперечить законам фізики і краще з такими продавцями не мати справи.


— Що робити людям, які мешкають в приватних будинках?


— По приватних будинках я б підстраховувався дровами, палетами, твердим паливом. Це раз. І друге — якщо стоять більш-менш сучасні котли з насосами і котли, які потребують електроенергії, то ще б хорошим електрогенератором запасся.


Минула зима показала — ті, хто мали газовий котел, газ був, але через відсутність електроенергії, його просто не могли запустити. Це дві основні поради щодо приватних будинків.


— Послугами енергоаудиторів зараз частіше користуються?


— По роках попит збільшується.


— Я маю на увазі останній рік.


— Тоді я б так не сказав. Зараз більше промисловість, комерційний сектор почали звертатися. Населення не стало більше звертатися. Більше питання не до підвищення ефективності, а до “як пережити зиму”, хоча ці питання насправді взаємопов’язані.


Микола МАКСИМЧУК


Метки: газ, енергоаудитор, населення, споживання газу населенням, тепло в будівлі, зима

Источник: Архив компромата