Наступні півроку будуть напрочуд насиченими на події та непростими для української дипломатії. Це буде марафон, про що фактично прямо сказав Володимир Зеленський послам. Цілей, які має досягти держава – багато. Викликів, які вона має здолати – до речі, не менше.

Саме тому в ОП вирішили провести стратегічну сесію саме в серпні – до початку політичного і (в деяких країнах) виборчого сезону, до завершення бюджетного року, зокрема у США.

Зеленський назвав п’ять головних орієнтирів для українських дипломатів.

Перший – це підтримка ключовими державами світу формули миру.

Другий – організація постійних постачань озброєння, створення умов для спільного виробництва оборонної продукції з іншими країнами, посилення санкцій проти Росії.

Третій – інтеграція України в Євросоюз і НАТО, а також формування безпекових гарантій і підтримка політики сусідства.

Четвертий – пошук іноземних інвестицій заради подальшого відновлення держави.

П’ятий – сприяння поверненню українців, які перебралися за кордон, утікаючи від війни.

***

Формула миру. Сім місяців тому президент Зеленський, виступаючи перед дипломатами, представив план з десяти пунктів, який має стати базою і для розробки подальших гарантій безпеки, і для повоєнних домовленостей. Через два місяці Генасамблея ООН підтримала ініціативу України, проголосувавши за відповідну резолюцію.

У червні у Копенгагені відбулася перша зустріч політичних радників. Тоді українські високопосадовці та партнери з західних країн, а також, що вкрай важливо, представники держав Глобального півдня почали обговорення можливих механізмів реалізації формули миру Зеленського. 5-6 серпня у саудівській Джидді відбудеться другий форум з цього ж питання. Джерела LB.ua в МЗС кажуть, що він стане вирішальним і закладе базис для запуску першого глобального саміту миру.

У Джидді та після неї головним завданням для нашого дипломатичного корпусу буде розширення географії учасників. Офіс робить усе можливе, щоби такі країни, як Бразилія, ПАР, Індія, держави Затоки та навіть Китай включилися у цей процес.

Йдеться, зокрема, і про ключових членів таких організацій як БРІКС та ШОС, або ж їх партнерів – тих, хто має окрему позицію щодо російської агресії. За даними LB.ua, учасниками глобального саміту бажають стати більшість країн Перської Затоки, а також чимало країн Африки. Навіть президент Південноафриканської республіки Сиріл Рамафоса, який ще донедавна був прихильником Путіна, різко змінив своє ставлення до російського диктатора. Після того як він пройшовся Києвом під звуки сирен та отримав інформацію про нищення росіянами українських портів, він у вічі сказав главі Кремля про неприпустимість продовольчого шантажу.

Українське керівництво не полишає надій зробити так, щоби Китай так само став учасником глобального саміту миру. Це, як зазначають на Михайлівській, серйозно послабить позиції Росії.

Президент Зеленський хоче, щоби перший саміт відбувся вже восени. В МЗС кажуть, що він може бути установчим, куди запросять світових лідерів. В подальшому на базі цього форуму можуть бути вироблені конкретні механізми, які допоможуть реалізувати формулу миру.

***

Паралельно пріоритетом стає творення системи гарантій безпеки, які мають надати Україні захист до її вступу до НАТО та Євросоюзу. Важливо зрозуміти, що повноцінна безпека можлива лише за умови членства нашої держави в обох організаціях, адже Альянс надає оборонний захист, а ЄС – економічний. І важливо, що Володимир Зеленський прямо заявив послам, що переговори про вступ до Європейського Союзу мають розпочатися цього року, – що ніхто відкладати це питання у довгу шухляду більше не буде.

Під час саміту НАТО у Вільнюсі країни G7 підписали рамкову угоду, де зобов’язалися створити систему гарантій безпеки для України. Окрім сімки до неї приєдналися ще 12 країн: Бельгія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Норвегія, Нідерланди, Португалія, Румунія, Фінляндія, Чехія та Швеція. Нині ж важливо, як вказує президент, зробити дві речі. Перше – почати двосторонні переговори щодо укладання договору про гарантії. Тут першою країною, з якою планують укласти подібний документ, будуть Сполучені Штати. Цим питанням нині активно займається керівник Офісу Андрій Єрмак та його профільні заступники. Наші дипломатичні джерела зазначають, що після США угоди підпишуть з іншими учасниками G7. Далі – з країнами – сусідами, бажаний пріоритет – Польща та Туреччина.

До речі, під час наради Андрій Єрмак детально пояснював послам, якими мають бути ці гарантії, якого роду механізми там повинні бути закладені та що саме потрібно робити дипломатам, що називається, на місцях – в країнах свого перебування, – аби досягти максимально корисного для держави результату. Також представники Офісу розповіли, які саме країни, крім названих, Київ бачить майбутніми гарантами безпеки України.

Друге, на чому наполягає президент, – створення гарної політики добросусідства. Криза з транспортуванням збіжжя, яка призвела до певних негараздів у відносинах з сусідніми країнами, особливо з Польщею, вчергове продемонструвала, що політична турбулентність значною мірою впливає на рішення наших партнерів. І варто постійно вкладатися у відносини, щоби хиби не переросли у проблеми. Глава держави ж дав зрозуміти, що «Україні потрібні нові прояви солідарності та нові програми співпраці й довготривалої системної підтримки». Це є вкрай важливим, адже добросусідські зносини з нашими партнерами також є важливим елементом тих самих гарантій безпеки.

***

Під час цьогорічної наради послів були присутні не лише керівники уряду та Верховної Ради, а й українське військове командування – Головнокомандувач Збройними силами Валерій Залужний, командувачі українського флоту та ВПС, а також секретар РНБО Олексій Данилов.

Це були абсолютно закриті зустрічі, де обговорювалося питання озброєння. Нині, як пояснили LB.ua джерела в дипломатичному корпусі, існує два треки. Перший – це своєчасна доставка обіцяного озброєння та закриття першочергових потреб. Другий – виробництво боєприпасів та техніки. Це виробництво може бути спільним і базуватися як на території України, так і на території інших держав.

Україна планує створити оборонні союзи до кінця поточного року. Це – абсолютно новий механізм, який дозволятиме будувати підприємства та створювати виробничі потужності з іншими країнами. В МЗС LB.ua пояснили, що до оборонні союзи можна створювати як на двосторонній основі, між українськими виробниками та компаніями ВПК з конкретно узятої країни, так і на багатосторонній основі – коли коаліція підприємств держав – партнерів формує спільне виробництво.

Упродовж півроку МЗС та інші профільні міністерства мають провести форум оборонних індустрій. В ексклюзивному коментарі LB.ua міністр Дмитро Кулеба пояснив, що стратегія буде доволі проста: створити майданчик, затягнути в Україну іноземні компанії – виробники під конкретні проєкти зі спільного виробництва запчастин та власне зброї, а також ремонту.

«Пріоритет – максимально пришвидшити і спростити все, що пов’язано з ремонтом та виготовленням зброї на території України. Насамперд йдеться про локалізацію в Україні ремонту, виготовлення плюс залучення нашого інтелектуального потенціалу для розробок в інших країнах», – наголосив міністр.

Ще один елемент, який має безпосереднє відношення до системи безпеки, – це запровадження санкцій.

Прем’єр Денис Шмигаль під час наради зазначив, що Росія, на жаль, адаптується до обмежень і налагоджує обхідні шляхи постачань високотехнологічного обладнання та технологій, які потім закладає у свою зброю: ракети, дрони тощо. В останніх зразках збитих над Україною російських ракет знайшли деталі з 50 країн, причому чимала частка виробників – західні держави.

Нині Київ працюватиме над тим, щоби припинити ці постачання. А також над запровадженням санкцій проти російського Росатому. Прем’єр каже, що цей процес має складатися з двох етапів: перший – накладання обмежень на менеджмент компанії, другий – блокування російського ядерного пального та технологій. Наші західні партнери нині болюче сприймають таку ініціативу, адже нині залежність ЄС від російських атомних технологій подекуди більша за газову чи нафтову. Одначе глава уряду зазначив, що нині послам в країнах їх перебування важливо працювати саме над запровадженням санкцій проти Росатому.

Інші пріоритети залишаються незмінними: блокування російської металургії, експорту алмазів, зниження цінової стелі на постачання газу та нафти та продуктів нафтопереробки.

***

Четвертий орієнтир, який поставив президент Зеленський перед дипломатами, – це допомога у відновленні України. Минулоріч, приїхавши зі США та підписавши там важливі угоди, глава держави зазначав: кожна його подорож має приносити конкретний результат. І цей результат має полягати в конкретних домовленостях – оборонних та економічних.

Зараз президент Зеленський вкотре сигналізував послам: в країну потрібно привозити інвестиції. Бо саме від цього залежить відновлення держави.

«Знайдіть сотню найавторитетніших компаній у країні і до кінця року забезпечте рішення про інвестиції в Україну або домовтеся про підписання меморандумів про початок роботи в Україні, коли умови це дозволять. Це має бути щось конкретне і не абстрактне. Візьміть сотню найбільших меценатів у країні і організуйте їх приїзд в Україну. Будьте активними з бізнес-асоціаціями – вони мають знати, що пропонує наша держава», – заявив глава держави.

Ще один важливий напрям тут – це програми шефства. Данія вкладає значні гроші у програми з відбудови Миколаївської області, балтійські країни допомагають Житомирщині, Франція – Чернігівській області, Чехія – Дніпру. Нині керівництво просить послів докласти усіх зусиль, аби збільшити кількість таких ініціатив, що допоможе як з відновленням, так і з децентралізацією. Причому шефство має бути розповсюджене не лише на області, але й на міста, селища тощо. Під час наступної конференції з відновлення, яка, до речі, відбудеться у Німеччині, українська сторона агітуватиме партнерів долучитися до нинішнього етапу відбудови українських регіонів.

З цим, звісно, пов’язаний і п’ятий пріоритет, який озвучив президент Зеленський, – це повернення українців додому. Він закликав послів працювати з українцями, які виїхали через війну і робити усе можливе, щоби в подальшому наші люди мали мотивацію повертатися в Україну. З цим безпосередньо пов’язані питання безпеки та відновлення. Одначе ще – активності наших дипломатів, які мають постійно перебувати на зв’язку з громадою та допомагати біженцям.

***

За наступні півроку багато чого потрібно буде зробити українському дипкорпусу, президент поставив перед ним чимало важливих завдань. Попереду – Глобальний саміт миру, саміти Кримської платформи та Перших леді та джентльменів, окремо – проведення установчого форуму Україна – Африка, події, присвячені роковинам трагедії Голодомору тощо. А ще: заснування нових оборонних союзів, імплементація формули миру, підписання гарантій безпеки, створення спільних оборонних виробництв та закладання інвестиційного фундаменту для відбудови України.